Перелiк матерiалiв:
	• Сергій Студницький: “Мені подобається приносити користь людям і державі”.
	• Погляд у минуле пожежної охорони на 40 років назад (7 лютого 2008 року)
	• Рихліцький Ігор Анатолійович
	• Анатолій Бабкін. Людина з великої літери (21.12.2007 року)
	• За перемогою, перемога – це Юрій Курячий (26.10.2007 року)
	• Писати від душі – це Божа воля (18.05.2007 р.)
	• Пам'ять серця
	• "Я не заздрю цій службі..."
	• Народної душі співак
	• Будні диспетчерського життя
	• У вогні битви
	• В’ЯЧЕСЛАВ ТРУХАЧОВ: “ЙТИ ПОТРІБНО У НОГУ З ЧАСОМ…”

Ох вже ці дівчата, веселі реготухи, покорительки чоловічих сердець. Природну кокетливість в їх голосках не в змозі скрити навіть сувора фраза сухого змісту: «Оперативно-рятувальна служба «01». Дзвенить, журчить голосок, залишаючи в уяві тих, хто телефонує, приємні спогади про його власницю. А ті потім... по Пушкіну: «чтоб только слушать ваши речи, вам слово молвить...» І тоді врода дівчат обертається проти них самих.

«Дайте мені чоловіка»

Неподобства різного роду по телефону майже безперервним потоком ллються в вуха диспетчерів протягом усього 24-годинного робочого дня - навіть по вже визначеному розкладу.

Кожен ранок, з 8 до 10 години, першою з цивільного населення, яке не потребує допомоги вінницьких рятувальників, з дівчатами «вітається» таємнича жінка (судячи по голосу - років тридцяти). Різноманіттям тем розмов вона не відрізняється і майже завжди вимагає одне й те саме: «Дайте мені мого чоловіка (Петю, Васю, Федора, Сашка...)!» Всі ввічливі спроби дівчат пояснити жіночці, що вона зателефонувала в управління МНС і що її чоловік, рівно як і Петя з Васею, Федором та Сашком, на центральному пункті зв’язку ніколи не з’являлися, виявлялися марними. Пробували просто кидати слухавку. Але на все це жіночка з дивним завзяттям знов і знов набирала «01» і... вже «змазуючи» свою промову нецензурною лайкою, так же вимагала чоловіка. Спасінням виявилася фраза типу «він вже пішов додому». Жінка на це подякувала та поклала слухавку. Тепер вона телефонує дівчатам, аби поділитися радістю про щойно зварений борщ, про вимиту підлогу, про свій день народження...

Взагалі, серед тих, хто телефонує на «01», хворих людей чимало. Але розмова з ними - одна справа, і зовсім інша - зі здоровими людьми, яким в даний час немає чим зайнятися.

Наприклад, диспетчерів вже не дивують прохання незнайомих дівчат покликати до телефону пожежних. У слабкої половини людства представники цієї професії викликають неабияку цікавість, ось і мріють познайомитися - навіть в такий спосіб теж.

Ще жінки вважають за нормальне телефонувати з мобільних телефонів на «01» та просити диспетчерів передати знайомим по міському номеру якусь інформацію (бо в них на рахунку закінчилися гроші). Старі бабусі нерідко просять дівчат купити та принести їм додому хліба, тому що до працівників соціальних служб “достукатися” не можуть...

Взагалі, за підрахунками, приблизно 15 відсотків жінок, які телефонують на «01», бачать в оперативно-рятувальній службі службу спасіння - і від життєвих негараздів теж.

«горить яєчня»

Приблизно після двох годин дня, коли “наше майбутнє” повертається додому після отримання чергового шматка граніту науки, телефон на «01» починає «горіти».

- У вас вода є? То мийте руки та лягайте спати!

- А сірники у вас є?

- Алло! В нас пожежа! Горить яєчня! - на всі лади змагаються в дотепності тоненькі, ще пискляві дитячі голоски, провокуючи диспетчерів повідомити про їх бешкетування батькам. Декого АОН вичислює. Тоді на тендітні плечі вінницьких диспетчерів оперативно-рятувальної служби лягає ще й тягар виховного процесу…

Інтим не пропонувати

А ввечері, коли більшість робітників різноманітних установ та організацій повертаються по своїх домівках, починається бум телефонної сексуальної революції. Пропозиція приїхати до дівчат на чергування або запросити їх до кафе - най невинніший флірт, який кожного вечора доводиться чути диспетчерам від чоловіків-хуліганів. Звичайно все “по дорослому”. “Це секс по телефону?” – пропонують різні види інтимних послуг чоловічі голоси. І тоді починається рятування вже працівників оперативно-рятувальної служби. Нерідко дівчата (більш сором’язливі) звертаються за допомогою до оперативних чергових штабу пожежогасіння – аби ті навчили нахабників правильному поводженню із жінками та роз’яснили призначення цього номеру телефону.

“КОТРА ГОДИНА?”

Взагалі диспетчера оперативно-рятувальної служби Вінниччини вже стали диспетчерами широкого профілю, своїми діями виправдовуючи саму назву служби. В них питають і котра година, і просять уточнити номер телефона (вінничини нерідко заміть довідкової служби “ 09” потрапляють на “ 01” ). Часто плутають із таксі (номер таксопарку “ 001” ), вимагаючи направити до них “машину по місту”. Буває й, що на вітання дівчат “оперативно-рятувальна служба “ 01” співпрозмовник заявляє: “Мені терміново потрібен вантажний автомобіль”. Тоді дівчата, які на Вінниччині не обділені почуттям гумору, лише іронізують: “В нас тільки пожежні автомобілі залишилися. Решту вже розібрали…”

Ось такі трудові будні диспетчерів УМНС України у Вінницькій області. Коригуючи дії пожежників на надзвичайних подіях, передаючи різного роду інформації одразу трьом, а то й чотирьом співрозмовникам, в них вистачає сил боротися і з телефонними хуліганами… І хоча кожна з них, піднімаючи вдома слухавку телефона, мимоволі лякає своїх рідних та друзів фразою “оперативно-рятувальна служба “ 01” , жодна з них навіть не мріє про іншу роботу…

Світлана Понура