16-річний Олександр О., пробувши у крижаній воді понад 50 хвилин, на все життя запам’ятає дату 8 березня. Через власну недбалість юнак ледве не втратив життя, коли вирішив прокататися на велосипеді по тонкому льоду місцевого ставка…
Скромний, але розумний хлопчина. Студент Неми
рівського будівельного технікуму. У селі про нього та його батьків тільки гарні відгуки. Як таке могло статися?.. Сашко сам каже, що через нерозважливість, і що оминатиме у майбутньому це водоймище за три кілометри. Того святкового дня близько 17 години 30 хвилин хлопець вирішив скоротити собі шлях, „перескочивши” на велосипеді через один із тамтешніх ставків. Плюсова температура на вулиціта ненадійний лід на водоймищі не зупинили хлопця. Розігнавши з гірки свій велосипед, підліток виїхав на тонкий лід, товщина якого була не більше чотирьох сантиметрів. Спочатку все було добре, а от ближче до середини ставка нога злетіла з педалі, і двоколісна машина почала втрачати швидкість. Тоді й пролунав позаду хлопця тріскіт криги, а ще за кілька секунд Сашко потрапив у крижану купіль.
Місце, де сталася ця подія, знаходиться на віддаленні від. хат. Та, на щастя, крики потопаючого почула жінка, яка знаходилася на березі. Вона й покликала трьох односельців, які проїжджали неподалік на легковику. Один із чоловіків одразу кинувся у воду, але пересуватися, ламаючи лід, виявилося йому не під силу. Тільки порізав руки і ноги. Тому чоловіки взяли дерев’яний човен, який знаходився на одному із подвір’їв неподалік, та почали плисти на ньому до потерпілого. На жаль, у човні не виявилося весел. Їх замінила звичайнісінька лопата, якою довелося одно-часно пробивати кригу та веслувати. Але ніс човна весь час заходив під кромку льоду, й зусилля людей не приносили бажаних результатів. На березі зібралося ледве не пів села. Кидали й автомобільні камери, але вони кілька метрів не долетіли до ополонки. Сашко розбив кругом себе кригу, намагаючись видертися з пастки.
Тим часом близько 18.00 хтось із жителів Тарасівки таки спромігся зателефонувати в оперативно-рятувальну службу ”01”. Знервовані селяни навіть „911” набирали, забувши, що з мобільного слід користуватися номером „101”. Чергове відділення СДПЧ-14 міста Тульчина (15 кілометрів від Тарасівки), прибуло на місце пригоди за 15 хвилин. Поки інші бійці МНС готували спо-рядження, яким оснащений пожежно-рятувальний авто-мобіль, старший інспектор Тульчинського РВ ГУМНСкапітан внутрішньої служби Олександр Козюма (на фото), швидко одягнув спеціальний жилет, обв’язався рятувальною мотузкою та, прихопивши із собою дошку, кинувся у воду, температура якої ледь сягала 3 градусів тепла.
На той час човен все ще знаходився на відстані 9-ти метрів від потопаючого, якого вже майже покинули сили. Хлопчина посинів від холоду і практично не говорив. Тільки що й зміг кілька разів перехреститися, прощаючись із життям.
Діставшись човна, працівник оперативно-рятувальної служби почав підштовхувати його за допомогою триметрової дошки, упираючись нею у дно ставка. Потім заліз у човен і спромігся штовхнути його аж до ополонки. 
Завдяки спільним рішучим діям за хвилину бідолашний підліток опинився на березі, де на нього вже чекала ”Швидка”. Вона й доставила юнака в реанімаційне відділення Тульчинської районної лікарні. Внаслідок тривалого перебування в крижаній воді Сашко отримав значне переохолодження. Добу лікарі боролися за життя потерпілого, ще добу намагалися запобігти запаленню легенів юнака. Зараз його життю вже нічого не загрожує, хлопця виписано з лікарні.
Відверто кажучи, Сашку дуже пощастило: односельці та рятувальники МНС у вирішальну мить прийшли на допомогу. Та, на превеликий жаль, далеко не всі надзвичайні події такого роду закінчуються добре. Загалом з початку року на водних об’єктах загинуло 10 людей. Ще п’ятьох подолян врятували бійці МНС.
Ірина Сухомлін
