Ще за часів існування Радянського Союзу команди сільської пожежної охорони були доброю підмогою професійній пожежній охороні. Звісно, наприкінці 90-х років під час загальнорадянського знецінення усіх гарних та корисних надбань, більшість місцевих команд пішла у небуття, залишивши на згадку про себе поржавілі напіврозкрадені автоцистерни та розвалені пожежні депо. “Вижило” лише 31 із кількох сотень.
І, щоб перевірити боєздатність та професійну майстерність “найстійкіших”, на виконання рішення 22-ї сесії обласної ради 4-го скликання від 21 липня 2005 року №855 “Про створення місцевої пожежної охорони в населених пунктах області”, у Вінницькій області проводиться щорічний огляд-конкурс на кращий підрозділ місцевої пожежної команди.
Обласним змаганням мали б передувати районні відбіркові етапи, які, за відсутністю конкуренції в більшості районів Вінниччини, були відмінені. Більше того, в третині районів взагалі не знайшлося команд, здатних прийняти участь в обласному огляді-конкурсі. Місцеві пожежні команди Жмеринського, Могилів-Подільського, Крижопільського, Мурованокуриловецького, Теплицького, Тростянецького, Чернівецького, Чечельницького та Шаргородського районів просто проігнорували запрошення Головного управління МНС України у Вінницькій області.
Тож у змаганнях взяли участь лише 18 команд.
Не дотримуючись умов проведення, бойові пожежні машини прибули по-різному укомплектовані, і навіть з одним рукавом. Різною була і кількість учасників у командах – від двох до п’яти чоловік. Однак, ця нерівномірність нікому не завадила продемонструвати свої навички у пожежній справі (щоправда, невідповідність вимогам конкурсу потягнула за собою штрафні санкції з боку суддівства).
Перший конкурс був не дуже складним – фахівцями Головного управління перевірялися тактико-технічні характеристики пожежних машин. Тут і стало зрозуміло, що бойовим вимогам відповідають лише кілька автоцистерн. В інших недоліків, як кажуть, було вище даху: несправне зовнішнє освітлення, не проведена опресовка насоса, низький технічний стан комплектуючих автомобіля…
Однак всі ці недосконалості пожежної техніки можна скоріше “списати” на слабке матеріальне фінансування місцевих пожежних команд. Інша справа – професійна майстерність самих пожежників.
Другий конкурс мав на меті перевірити саме ці якості команд, що прибули на огляд-конкурс. За задумом, команда у складі чотирьох чоловік повинна провести бойове розгортання, прокласти магістральну лінію на три рукави діаметром 66 мм, встановити розгалуження та від нього прокласти дві робочі лінії по два рукави діаметром 51 мм. В цей час автомобіль повинен бути встановлений на водоймище, двигун – переключений на насос. Час фіксується з моменту команди “Старт” і до подачі води в рукави. Однак, за браком вказаної кількості людей та рукавів у машині, конкурс був спрощений до прокладання магістральної лінії з трьох рукавів і подачі води на один ствол.
Втім, навіть до спрощеного варіанту кілька команд виявилися не підготовленими…
– В нашій машині всього два рукави – один всмоктуючий, і один – напірний, – каже водій справді раритетного пожежного автомобіля з села Дзюньків Погребищенського району Василь Завакевич. – Чесно кажучи, цю машину я прийняв лише два дні тому. Взагалі то я працюю шофером на самоскиді селянсько-фермерського господарства “Лан”. На змагання приїхав з колегою – водієм Олександром Канівським. Сьогодні він виступає у якості пожежника. Звичайно саме нас і викликають у випадку пожежі (цілодобового чергування у нас на пожежній машині немає, тож у надзвичайному випадку нас шукають на основному місці роботи). Але цього року нам, на щастя, не довелося виїжджати жодного разу. Проте, щоб гарно виступити, протягом двох днів ми провели близько 20 тренувань.
За висновками членів журі, пожежники з села Дзюньків майже зразково показали, як потрібно не тільки правильно, але й красиво забирати воду. І хоча за основними показниками команда з Погребищенського району не змогла скласти гідну конкуренцію переможцям, робота водія пожежного автомобіля була оцінена високо.
Високий рівень продемонструвала і місцева пожежно-рятувальна команда смт.Стрижавка – переможець попередніх обласних змагань.
– Сьогодні ми могли б показати ще кращий результат, але хлопці – й так молодці, – каже заступник начальника команди Микола Ковальчук. – Хоча спеціально до конкурсу ми не готувалися – в нас й без того відпрацьовано, причому на практиці – в середньому на пожежі ми виїжджаємо досить часто. Але навіть якщо не переможемо, то… хай інший отримає телевізор у подарунок – в нас вже є один.
Телевізор у подарунок Стрижавська команда все ж таки отримала, хоча не за перший результат – за другий. Третє місце посіла Добровільна пожежна дружина підприємства “Ера Грейн” з Барського району. За відмінні показники у змаганнях в якості нагороди вона отримала мікрохвильову піч.
А переможцем змагань стала добровільна пожежна дружина КХП ТОВ “Луї Дрейфус Комодітіз Україна ЛТД” – представники Гайсинського району.
– Велика частина нашої перемоги – в підтримці керівництва підприємства, – каже начальник пожежної команди Володимир Шевчук. – Воно розуміє, що добровільна пожежна дружина потрібна і витрачає чималі кошти на її утримання. Цього року ми відремонтували пожежний автомобіль, докупили частину обладнання та устаткування. Але, звісно, спасибі і членам дружини. Вони виклалися на всі 100 відсотків.
В пожежну частину зі змагань переможці повезли телевізор.
Світлана ПОНУРА
