Здавалося б, нарешті наближається кінець хлібним польовим роботам – залишилося лише зібрати урожай та… зберегти його. Але це для більшості сельчан – нездійсненна мрія. І причина тому банальна – елементарна неповага до своєї нелегкої праці.
— В більшості сільгосппідприємствах хліб вже зібраний, — коментує заступник начальника Головного управління МНС України у Вінницькій області полковник служби цивільного захисту Олександр Комах. – І якщо вдалося не допустити пожеж на полях під час жнивної компанії, то тепер для власників зерна головна проблема – запобігти нещастю в місцях його зберігання та переробки.
Але це, як виявилося, також далеко не просто.
Разом із працівниками державного пожежного нагляду Головного управління МНС України у Вінницькій області, СДПН Вінницького району та журналістами обласних телевізійних каналів і газет здійснюємо рейд по місцях збирання та зберігання нового врожаю. Першим за графіком стоїть сільськогосподарське відкрите акціонерне товариство “Якушинецьке”.
З надією побачити в сушці під навісом зерно пшениці, під’їжджаємо до побудованої спеціально для цього конструкції. Між колонами, під шиферним дахом, лежать кілька купок рапсу і… ціла купа сіна. Можна було б заплющити очі на той факт, що солома зберігається в явно не пристосованому для її зберігання місці, якби не кілька АЛЕ. Прямо під навісом, в кількох десятках сантиметрів від легкозаймистих тюків, на асфальті розкидані недопалки. А між самими солом’яними тюками потопає електрощит.
— Хіба Ви не знаєте, що палити тут не можна, і що соломі тут взагалі не місце? – запитуємо у головного інженера сільгосптовариства, який до нашого приїзду перевіював рапс.
Однак відповіді не дочекалися – після переговорів по мобілному телефону, здивовано знизивши плечима, єдиний присутній під навісом робітник СВАТ “Якушинецьке” сів на велосипед та поїхав в невідомому для нас напрямку. Грати в квача ми не стали. І, залишивши інспекторів державного пожежного нагляду оформлювати відповідні матеріали, вирушили на оглядини в інше сільськогосподарське підприємство. 
Наступною запинкою стало приватне сількогосподарське підприємство “Промінь”, що у селі Якушинці.
Нарешті тут, на зернотоку, журналісти побачили свіжезібране хлібне зерно. Але поряд із пшеничними насипами – блискучі на сонці мазутні плями та недопалки. Пожежний щит, як і в попередньому випадку, висів недоукомплектованим.
Люди завзято чаклують над зібраним. Підходимо до завідуючої зернотоком:
— Ось, тут мазут у вас розлитий. Чому не змили?
— Та ще не встигли – тільки-но машини проїхали, з них і понатікало. Зараз хлопці піском присиплять…
— А недопалок – он прямо поряд із зерном на землі валяється…
— Так то місцеві люди за паями приходили. Вочевидь, вони й кинули. Наші ж то робітники не палять…
— Покажіть, будь ласка, журнал інструктажу працівників з правил пожежної безпеки.
— Показати можу, але трохи згодом — він у бухгалтерів зберігається. Знаєте, нас тут на зернотоку працює п’ять чоловік. І всі й так знаємо правила пожежної безпеки — без щоденного інструктажу…
Поки журналісти спілкувалися із працівниками зернотоку, під’їхав директор сільгосппідприємства Петро Савченко. Пожуривши працівників за виявлені інспекторами державного пожежного нагляду недоліки, директор наказав миттєво їх усунути. А сам, на прохання перевіряючих, пішов показувати протипожежне оснащення комбайнів.
— Ми розуміємо, що під час збирання урожаю на полі може виникнути пожежа, а тому і намагаємося оснастити хлібозбиральну техніку всім необхідним для гасіння вогню приладдям, — каже Петро Васильович.
Однак без недоліків й тут не обійшлося – на одному з двох комбайнів вогнегасник виявився несертифікованим, а з необхідних двох хлопавок та мітел на комбайнах є лише по одній…
— Докупимо все необхідне і виправимо ситуацію, — після оглядин пообіцяв директор.
— Як це не прикро, але майже в усіх сільських господарствах та виробництвах нашої області спостерігається негативна тенденція ігнорування правил пожежної безпеки під час збирання, переробки та зберігання нового врожаю, — каже Олександр Комах. — Переважна більшість даних об’єктів працює без відповідних на те дозволів від органів державного пожежного нагляду. Інші недоліки носять стандартний вже протягом багатьох років характер — дерев’яні конструкції зерноскладів, матеріальних складів та майстерень не оброблені вогнетривким розчином, автоматична пожежна сигналізація в несправному стані або взагалі відсутня, електромережа не перевірена на опір ізоляції, відсутні первинні засоби пожежогасіння, приміщення зерноскладів та складів паливно-мастильних матеріалів не обладнані пристроями блискавкозахисту.
Все трудове життя працівників сільського господарства умовно можна розділити на дві складові – від врожаю і до нового врожаю. І буде дуже прикро, якщо результат такого життя піде попелом – через елементарне невиконання правил пожежної безпеки.
Світлана Понура
